Home / Blogs / Two Ukraines need one leader! / Дві України потребують одного лідера!

Two Ukraines need one leader! / Дві України потребують одного лідера!

p5The current political situation in Ukraine highlights the fact there are two Ukraines. The country’s politicians should start closing the gap between two sides instead only appealing to their core supporters. As one of the protesters recently said, Ukraine is not divided into the west and the east, it’s divided into the Soviet and non-Soviet (mindsets).

The current protests began in Kyiv in opposition to the government’s decision not to sign a major agreement with the European Union (more details here). Now the protesters are calling for resignations and the re-elections of the current President of Ukraine and the members of Parliament.

Some basic historical facts are well-known – western Ukraine was a part of the empires to the west, while eastern Ukraine was a part of the Russian empire. Countless wars, peace treaties, and the last 70 years of communism prior to independence of Ukraine in 1991 formed its complex history and two Ukraines. Many citizens of Ukraine support stronger ties with the west while others want closer ties with Russia. Media and politicians usually simplify the situation by stating that those living in western Ukraine don’t want to be associated with Russia and those who live in the east do. Furthermore, following any major national election one can clearly see on the electoral map how both sides of Ukraine vote for candidates with the opposing views. Pro-western candidates speak Ukrainians, make anti-Russia remarks, praise Ukrainians war heros who fought against Russia and get elected. Easterners, generally speak Russian, belong to the Russian orthodox church, seek closer ties with Russia and criticize those Ukrainian heros who fought against Russia. Since there are more people who live in eastern Ukraine than in western Ukraine, generally a candidate with pro-eastern views wins in presidential elections. Former President Viktor Yuschenko who was elected during the Orange Revolution did not follow the trend; however, he was voted out after one term in office, so the trend continues. The current President, Viktor Yanykovych is a classic representative of this complex system who won against Yulia Tymoshenko who was mainly supported by west Ukrainians.

Back to two polar opposite mindsets. Now it’s evident that despite having similar problems in both western and eastern Ukraine, i.e. corruption, low standards of living, the lack of social services and good governance, etc. majority of easterners don’t support the current protests against the government in large numbers. Two sides have different visions of how Ukraine should develop. The so-called Soviet mentality created by decades of propaganda will always look at the EU as the enemy of the state and at Russia as the big brother who will save them. Despite some familiar problems in Russia, i.e. corruption, the lack of fair elections/freedom of speech, lower standards of living and fewer opportunities as compared to the European Union, easterners (most, but not all) still want to go east. Soviet mindsets indeed! Yet, no politician has been able to appeal to both Ukraines to win a majority. A successful candidate would have to appeal to the easterners with their pro-Soviet views and westerners with their anti-Russian sentiments. One can’t please everybody, but all one needs is 50% + 1 vote in a free and fair election which is not guaranteed in the next election, but it’s a different story.

Нинішня політична ситуація в Україні підтверджує факт – ми маємо дві України. При цьому, політики лише поглиблують кризу продовжуючи діалог тільки зі “своєю” частиною країни. Як нещодавно заявив один з протестуючих на Майдані, Україна поділена не за географічним принципом, а за типом мислення: радянським – нерадянським. Нинішні протести почалися в Києві як реакція на рішення уряду не підписувати угоду з Європейським союзом (детальніше: тут). Зараз протестувальники закликають до відстави і повторних виборах чинного Президента України та уряду.

Основні історичні передумови добре відомі – Західна Україна в різний час входила до різних західних імперій, в той час як східна Україна завжди була частиною Росії. Незліченні війни, мирні договори а також останні 70 років комуністичного режиму, що передували незалежності України в 1991 році – саме в таких умовах сформувалася “розколота” Україна. Багато громадян України підтримують тісніші зв’язки із Заходом, в той час інші хочуть тісніших зв’язків з Росією. Засоби масової інформації та політики, як правило, спрощують ситуацію до того, що люди в західній Україні не хочуть бути пов’язані з Росією, східняки відповідно, хочуть. Обидві частини, як зазначалося раніше, мають і своїх політиків – це можна побачити на будь-яких виборах – західні політики переважно розмовляють українською, виголошують анти-російські промови та прославляють героїв війн за незалежність від Росії. Східні політики розмоляють російською, належать до Російської Православної церкви, закликають до тісніших звязків з Росією та негативно ставляться до тих самих воїнів за незалежність. Оскільки, більша частина населення проживає на сході, як правило, іх кандидат і виграє вибори. Віктор Ющенко, який був обраний під час Помаранчевої революції був скоріше виключенням, проте він не затримався у кріслі надовго і тенденція знову проявилася на наступних виборах. Нинішній президент Віктор Янукович є класичним представником цієї складної системи, у 2-гому турі він виграв у Юлії Тимошенко – кандидата від захода.

Але повернемося до двох полярних типів мислення. Тепер очевидно, що незважаючи на наявність подібних проблем у західній та східній Україні: корупція, низький рівень життя, соціальних послуг, дежавного управління і т.д., більшість східняків не підтримують нинішні протести проти уряду, примаймі у великій кількості. Дві сторони мають різне бачення того, як Україна повинна розвиватися. Так звана радянська ментальність, що створювалася десятиліттями пропаганди, завжди буде дивитися на ЄС як ворога держави і на Росію як на старшого брата, який врятує їх. Незважаючи на схожі проблеми в Росії (корупція, відсутність чесних виборів / свободи слова , низький рівень життя і менше можливостей у порівнянні з Європейським Союзом) населення українці зі сходу (більшість, але не всі) все ще дивляться у сторону Росії. Справді Радянські настрої! Досі, жоден політик не зміг консолідувати дві сторони і заручитися підтримкою обох. Успішний кандидат повинен був би звернутися до сходу з їх прорадянськими поглядами і до західу з їх антиросійськими настроями. Чи можливо подобатися всім? Ні, але все, що потрібно 50 % + 1 голос на вільних і справедливих виборах. Таких виборів, до речі, може і не відбутися у 2015, але це вже зовсім інша історія.

6 comments

  1. Гарно і стисло про дві України. А найважливіше та вимогу дня ( ” Водохреща” 2014- від Януковича),
    питання одного лідера. Чи вже має UkrainianWinnipeg кандидатів на це місце?

    • На сьогодні, ніхто з так званих “лідерів опозиції” на лідера нації не тягне. Нові політики почнуть з’являтися дуже скоро – того вимагає ситуація, вимагають люди (сьогодні “ганьба” кричали і Кличку, і Тягнибоку, і Яценюку). Дякуємо, що читаєте, Володимире! Чи є кандидати у Вас?

  2. З “старих політиків” мій кандидат Луценко. З “нових політиків” ? Ці сьогодні вже мали би в в’язниці писати політичні опуси про виживання середнього класу в умовах сучасної олігархічної України. Чи є такий? ” Правий сектор”-В організації немає лідера й вона являє собою конфедерацію.
    Андрій Білецький? Парубій Андрій? Може, але не в 2014 і навіть не в 2015? Чому? А саме тому що є дві України. Сьогодня і ще щонайменше 10 років будуть активно підтримувати ” Радянські настрої ” ті, що народились на сході України в 50-х та 60-х роках минулого тисячоліття. Тут є рада – час. Але ми мабуть говоримо про вибори 2015, а не вибори 2025? Виходити потрібно з реалій сьогоднішнього 2014. Сього дня та на найближчі до 29 березня 2015 року, у нас є ті, що їм вчора кричали “ганьба” та Порошенко. “Ситуація вимагає” , але ” гергепа” знову не встигає. Давайте будемо реалістами. Хочемо перемагати ,треба дивитися в очі цього дня , січневого холодного дня 2014. А почуватися маємо так, ніби це ми, а не хтось інший, це ми, ті двоє гарячих хлопців, яких вчора побито, роздягнуто, і ще й в додачу ” за дарма” водою “освячено”. Гуртуватися треба, та й їхати на Майдан. Їхати , як не сьогодні , то хоча б 29 березня 2015. Може встигнемо?

    • Добре написано! З приводу гуртуватися – ми тільки за, для цього і створювали сайт. Можемо спробувати організувати колективну подорож на Майдан, хоча є сумніви з приводу бажання і можливостей людей. Є багато чого, що можна було б зробили з Канади, завтра, до речі, будемо мати круглий стіл з цього приводу. Тому якщо у Вас, Володимире, є ідеї – просимо дуже!

Leave a Reply

Your email address will not be published.