Home / Blogs / Однолистий: історія канадського прапору

Однолистий: історія канадського прапору

П’ятнадцятого лютого 1965 в Оттаві відбулося перше підняття національного прапора країни. Величезна кількість канадців були присутні на знаменній для держави події. Перед підняттям прапора шкільний хор виконав національний гімн країни “О, Канада”. Були ті, хто відчував легку ностальгію і смуток при спусканні старого прапора, однак почуття смутку швидко змінилося радістю, коли перше власне національне знамено Канади гордо замайоріло над головною будівлею Оттави. До цього прапору довелося пройти довгий шлях.

Урочисте підняття прапору. Оттава, 1965 рік. Source: The Gazette, Montreal / Library and Archives Canada / PA-117488

Урочисте підняття прапору. Оттава, 1965 рік. Source: The Gazette, Montreal / Library and Archives Canada / PA-117488

Як відомо, починаючи з кінця 15 століття, групи британських та французьких експедиторів розвідували, колонізували та воювали на територіях, на яких зараз розташована Канада. У різні часи над Канадою майоріли і Георгіївський хрест, і “Фльор-де-ліс”, але більшу частину своєї об’єднаної історії Канада використовувала знаменитий Union Jack (так називають прапор Великої Британії), а також варіацію Red Ensign– прапор торгового флоту Великобританії, який використовувався з початку 18 століття. Канадська версія прапору (Canadian Red Ensign) в початковому варіанті являла собою червоне полотно з тим самим “Юніон Джеком”  в кантоні та щитом, на якому були зображення гербів чотирьох провінцій: Нью-Браунсвік, Нової Шотландії, Квебеку та Онтаріо. З розширенням території країни, до зображень чотирьох гербів почали додаватися символи нових провінцій.

Canadian Red Ensign 1868 - 1921. Source: Source:Wikimedia Commons

Canadian Red Ensign 1868 – 1921.
Source: Source:Wikimedia Commons

Деколи можна було побачити цей варіант прапору з різноманітними коронами та лавровими вінками, які виробники полюбляли додавати на свій смак, так як офіційної версії прапору на той час не існувало.

У 1921 році Канада отримала новий герб (розроблений знаменитою Геральдичною колегією в Лондоні – College of Arms), який і замінив герби з провінціями на Canadian Red Ensign. Новий герб, а саме геральдичний щит, який лежить в основі гербу, включає в себе 4 частини, які символізують країни, з яких прибули предки канадців: три золотих лева на червоному полі символізують Англію, червоний лев на золотому полі – Шотландію, золота арфа на синьому полі – Ірландію, три золотих лілії на синьому полі – Францію. П’ята (нижня) частина із зображенням трьох кленових листків на срібному полі, що ростуть з однієї гілки, яка символізує єдність багатьох народів в єдину націю.

flag

Canadian Red Ensign 1921 – 1957. Source: Source:Wikimedia Commons

Примітка: [Дерево цукрового клену (яке як відомо, походить з Північної Америки та дуже поширений саме на території сходу Канади) знамените не лише красою. Своєю славою клен зобов’язаний тому, що був єдиним джерелом цукру для місцевих племен, а згодом і для перших переселенців з Європи. Цукор робили з кленового соку, що виділявся навесні до появи листя, а добували його так само як і березовий сік. У ХІХ ст. в Канаді було налагоджено виробництво кленового цукру та сиропу. З того часу кленовий листок почав активно асоціюватися з Канадою і часто був частиною емблем багатьох компаній та організацій.]

Прапори Union Jack та Canadian Red Ensign прослужили аж до 1965 року (а провінціям Манітоби та Онтаріо служать й досі), хоча у 1925 році прем’єр-міністр Канади Макензі Кінг вперше організував спеціальний комітет, головною метою функціонування якого  було створення нового національного прапора. Комітет був розпущений дуже швидко, адже ідея зустріла шалений опір.

Такий же опір зустріла спроба того ж Кінга у 1945 році (він служив прем’єр-міністром у 1921–1926, 1926–1930 та 1935–1948 рр.). Обидва рази особливо активно проти зміни прапору виступали члени Оранського Ордену (Orange Order) – впливової політичної та релігійної організації, яка виступала за активний зв’язок з Британією. Комітет, створений 1945 року, не був передчасно розпущений і до 1946 року напрацював свої пропозиції щодо нового національного прапора:

[pic 4] 1946 flag proposal

Пропозиція комітету 1946 року. Source: Source:Wikimedia Commons

Майже 2,5 тисячі ескізів було надано до комітету на розгляд і у майже 70% проектів дизайнів був присутній кленовий листок, в той час як британський прапор входив лише до 16 відсотків запропонованих ескізів. Серед запропонованих символів також були бобри, зірочки, бізони, гусаки, геральдичні лілії та корони, і навіть хокейні ключки.

Наступна спроба створення власного прапору сталася вже у 1960-тих роках. Цікавою є одна з причин, яка спонукала прем’єр-міністра Лестера Пірсона 27 травня 1964 року внести до парламенту пропозицію прийняти новий національний прапор. У 1956 році він, перебуваючи на посаді  міністра закордонних справ, зіграв значну роль у подоланні Суецької кризи (за що згодом отримав Нобелівську премію миру). Коли Пірсен запропонував ввести до Єгипту канадський миротворчий батальйон, то несподівано отримав відмову від єгиптян, які вважали, що канадська форма, зокрема, зображений на ній Canadian Red Ensign, буде асоціюватися з британцями, які як відомо тоді виступали агресорами. Компроміс був досягнений тим, що Канада вислала не військовий батальйон, а провізійні та розвідувальні групи, а також взяла на себе велику частину повітряних перевезень. Як би там не було, але коли Пірсон очолив уряд Канади, він почав активно просувати ідею створення власного прапору.

16 травня 1964 року прем’єр вирушив до Вінніпеґу на щорічну конвенцію Королівського Канадського Легіону, де планував повідомити ветеранам про свої наміри «відправити на пенсію» прапор, під яким вони пройшли 2 війни.

Плакат часів Першої Світової. Source: Source:Wikimedia Commons

Можна уявити, що цей виступ не був зустрітий теплими оваціями. Взагалі, ситуація на той час була досить важка: не лише ветерани звикли до Union Jack та Red Ensign. Значна частина населення розцінювали наміри прем’єр-міністра як зазіхання на єдність та історію нації. Багато хто не розумів: навіщо Канаді взагалі інший прапор, особливо в час, коли є більш актуальні проблеми, наприклад сепаратиські настрої Квебеку. До речі, у самому Квебеку, починаючи з 1948 року, ніхто навіть не сприймав кленовий лист як символ держави – для них символом присутності французів у Північній Америці завжди була геральдична лілія, а у 1948 році вони інкорпорували зображення лілії на прапор провінції. Влітку 1964 в Оттаві проходили мітинги проти зміни прапору, були навіть свідчення про бійки, адже, заради справедливості, потрібно зазначити, що і прихильників у ідеї змінити символ держави вистачало. Розробка власного прапору була однією з передвиборних обіцянок Пірсена, історики вважають, що на кін, враховуючи несприятливу політичну ситуацію, тоді була поставлена вся його кар’єра. Сам Пірсен згадував у своїх мемуарах:

“For me, the flag was part of a deliberate design to strengthen national unity, to improve federal-provincial relations, to devise a more appropriate constitution, and to guard against the wrong kind of American penetration. It was our purpose to develop national symbols which would give us pride and confidence and belief in Canada.”

Він твердо вірив в необхідність цього кроку, адже Канада пройшла великий шлях від колонії до суверенної незалежності і зробила це поступово, шляхом мирної еволюції, при цьому не розірвавши зв’язок з Великобританією. Цей зв’язок просто змінився: від політичної субординації до незалежності, шанування традицій та взаємоповаги. Наставав час змінити і прапор.

Член парламенту Джон Метесон (ветеран Другої світової війни, видатний юрист і член геральдичного товариства Англії, якому Пірсон доручив дослідження питання розробки нового прапору) разом з самим Пірсоном восени 1964 року вже мали чітку уяву як має виглядати новий прапор:

Варінт прапору за який вболівав Пірсен. Source: Wikimedia Commons

Варінт прапору за який вболівав Пірсен.
Source: Wikimedia Commons

Їм прийшлася до вподоби ідея художника Алана Беддоу, який взяв за основу національний девіз Канади: «від моря до моря» та зобразив це у формі синіх вертикальних смуг з обох сторін прапору. Девіз, до речі, з’явився у часи Конфедерації та уособлював мрію про трансконтинентальну країну. Мрія здійснилася у 1871 році, коли до Конфедерації приєдналася Британська Колумбія, а офіційним девізом фраза вислів став у 1921 році, разом з тим ставши частиною нового гербу Канади.

З гербу для проекту Беддоу була запозичена і гілочка з трьома кленовими листками, які, як вже зазначалося вище, символізують нову націю, утворену з багатьох народів:

Національний герб Канади. Source: Wikimedia Commons

Національний герб Канади.
Source: Wikimedia Commons

У червні 1964 року Пірсен представив варіант Беддоу у парламенті, в якому, як і серед народу, єдності не було. Головним опонентом Пірсена був 13-тий прем’єр-міністр Канади  Джон Діфенбейкер, який не уявляв прапор Канади без Union Jack. Пірсену довелося піти на компроміс та створити черговий комітет до складу якого увійшли представники усіх партій парламенту.

Комітет за роботою. 1964 рік. Source: museedelhistoire.ca

Комітет за роботою. 1964 рік.
Source: museedelhistoire.ca

Третій за рахунком (починаючи з 1925 року) комітет, розглянув майже 6 тисяч варіантів прапору. У фінал вийшли три: перший – це варіація на тему попереднього червоного прапора, другий – це зображення декількох кленових листочків, а останній – одиночний варіант кленового листа . До створення останнього найбільше долучився історик, ветеран війни, вчитель та громадський діяч Джордж Стенлі, до якого за порадою звернувся все той же Метесон. Стенлі взяв за основу прапор Королівського військового коледжу Канади, в якому працював деканом, але центральну частину замінив одним єдиним листком кленового дерева. Потрібно зазначити, що ширина всіх білих та червоних вертикальних смуг в оригінальному малюнку Стенлі була однакова, а кленовий листок мав 13 кінцівок, а не 11, як у фінальній версії. Ці зміни були внесені Метесоном, хоча автором прапору все ж вважається Стенлі. До речі, 11 кінцівок листка не несуть ніякого символічного навантаження, так листок просто органічніше виглядає. Вертикальні смуги символізують територію Канади – материк, що омивається двома океанами, а кольори, разом з гербом, були затверджені Георгом V у 1921 році. Якщо зануритися в  історію, то червоний та білий, це ті кольори, які в різні часи використовували Англія та Франція під час Хрестових походів.

Члени комітету були одностайні у своєму рішенні, а у грудні 1964 року проект затвердив і парламент на основі рекомендації комітету. 15 лютого 1965 року Red Ensign був спущений з Вежі Миру на Парламент Хіл в Оттаві, а його місце зайняв L’Unifolié, як його називають у Квебеку, що перекладається як «однолистий».

До речі, на Парламент Хіл щоденно маячать 5 прапорів: по два на Східному та Західному Блоках, та один в центрі на Вежі Миру. Кожного робочого дня спеціально натренована людина змінює центральний прапор (на Блоках прапор змінюється щотижня). Кожен житель Канади може отримати один з використаних прапорів у якості подарунку. Для цього необхідно направити письмову заяву на minister@tpsgc-pwgsc.gc.ca або факсом на 819-956-8760 (також є поштова адреса, яку можна знайти на http://canada.pch.gc.ca). Щоправда, чекати на такий прапор треба буде 54 роки (станом на 2015 рік) – попит зростає, в той час як пропозиція залишається незмінною. Майже стільки ж років виповнюється в 2017 і самому прапору. 15 лютого нас закликають прийняти участь у Share your Moment with the Flag Challenge: змініть фото чи відео з канадським прапором та поширте у соцмережах з тегом #canadianflag. 

Ну а на завершення, декілька варіантів, які були запропоновані у різні часи, але так і не стали національним прапором Канади (зображення з thecanadianencyclopedia.ca):

[extra3] [extra4] [extra5] [extra2] [extra1]

 

 

Джерела:

Leave a Reply

Your email address will not be published.